Харківський соціально-економічний фаховий коледж
м. Харків, Новобаварський район, вул. Полтавський шлях, буд. 133
Харківський соціально-економічний фаховий коледж
м. Харків, Новобаварський район, вул. Полтавський шлях, буд. 133
19 березня легенді української літератури — Ліні Костенко — виповнюється 95 років.
Студенти ХСЕФК Οнοпрієнкο Дарина, Кοзлοва Пοліна, Пοлякοва Βіктοрія, Любчич Дар`я ,Піддубний Назар, Добросотськова Уляна долучилися до привітань великої українки і взяли участь у відеочитанні її творів.
Поезія Ліни Костенко закарбувала в собі відверті почуття й переживання та стала символом нашої національної боротьби. У прозі війни ми всі сумуємо за поезією. Нас об’єднують саме такі сильні рядки, які виходять з-під пера Ліни Костенко. Вона символ свободи, найвищої цінності для українців, за яку платимо кров’ю сьогодні.
Щороку 14 березня в Україні відзначається День українського добровольця. Пам'ятна дата встановлена Верховною Радою України у 2017 році, щоб вшанувати мужність та героїзм захисників незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Дата 14 березня була обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.
Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – повномасштабну збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність. Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепи, воїни Армії Української Народної Республіки та Галицької армії Західноукраїнської Народної Республіки, Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, Української Повстанської Армії мужньо здобували героїчні перемоги й віддавали свої життя за українську землю.
Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги.
Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя.
Шевченкове: «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», – для кожного має і сьогодні сенс. Ми обов’язково поборемо ворога! Адже правда на нашому боці.
Тарас Шевченко все своє життя та талант присвятив українському народу: своїм сучасникам і нащадкам. У свідомості кожного громадянина нашої держави поет займає місце національного героя. Своїми віршами великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України.
Дорогі жінки: студентки, викладачки, співробітниці!
Сьогодні ми святкуємо Міжнародний жіночий день – день, коли весь світ згадує вашу неперевершену мудрість, красу та силу. Це свято є символом вашого досягнення, великої боротьби за рівність і справедливість.
Ви – невгамовні підтримувачі, непересічні лідери, найніжніші матері та сестри, надійні друзі та вчителі. Ваш внесок у наше суспільство неможливо переоцінити.
Ми вшановуємо вашу силу, відданість та віру в краще майбутнє. Нехай кожен ваш крок буде наповнений впевненістю, а кожен день – новими досягненнями.
Нехай кожен момент принесе вам радість, кохання та повагу, яку ви заслуговуєте.
З найщирішими побажаннями миру, здоров’я, щастя та невичерпної енергії у вашому неймовірному житті!
Щороку 25 лютого в Україні відзначають День української жінки – свято, що вшановує силу, мудрість і красу українок. Ця дата невипадково обрана саме в день народження Лесі Українки – жінки, чий голос лунав крізь століття, надихаючи покоління боротися, творити й вірити в себе. Українська жінка – це не просто берегиня роду. Вона воїнка, що захищає свою землю, вчителька, що сіє знання, лікарка, що дарує надію. Це письменниця, яка творить історію, і волонтерка, що безкорисливо допомагає іншим. Вона сильна й ніжна водночас, сповнена рішучості та любові до життя. Це свято – не лише данина поваги, а й нагадування всьому світові: українські жінки – це серце та душа нації. Вони були і залишаються тими, хто, попри всі випробування, вміє змінювати світ навколо себе. Сьогодні ми дякуємо кожній українці – за її мужність, талант, тепло і незламний дух. Зі святом вас, українські жінки! Нехай у ваших очах завжди світиться радість, а в серці живе сила, що веде вперед.
21 лютого — Міжнародний день рідної мови.
Цікаві факти про солов'їну:
На відміну від решти східнослов'янських мов, в українській мові іменник має 7 відмінків, зокрема кличний.
Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%).
Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо.
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П", а найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
Українська мова багата на синоніми.
Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "воріженьки".
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей.
24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.
Український тризуб – символ сили, незалежності та жаги до волі! Його історія сягає глибокої давнини, а повага до нього міцно вкорінена у свідомості нашого народу. Дізнайтеся детальніше про історію свята та цікаві факти про Державний Герб України.
Історія українського тризуба
Перші зображення тризуба археологи зустрічали ще на пам’ятках культури, які були датовані першим століттям нашої ери. Для наших предків він був своєрідним оберегом.
Пізніше тризуб став відомим, як родовий знак Рюриковичів.
Існують історичні факти, що посли князя Ігоря під час підписання договорів, ставили печатку саме з цим символом.
За часів Володимира Святославовича на монетах з одного боку карбували його портрет, а з іншого – тризуб.
Тризуб постійно використовувався і в побуті українців, зокрема, в карпатських селах була традиція малювати його на стінах чи воротах під час релігійного свята Водохреща. Так у знаках хреста і тризуба сполучились християнські і язичницькі символи.
Вперше офіційно Державним Гербом УНР тризуб став 22 березня 1918 року – рівно через два місяці після проголошення незалежності IV Універсалом Центральної Ради.
За основу герба сучасної України, який відомий нам сьогодні, було взято знак з монет Володимира Великого.
Що означає тризуб?
Протягом останніх 100 років більш як 50 вчених в різних куточках світу намагаються відгадати походження і значення тризуба. Думки їх досить розбіжні. Існує дуже багато гіпотез щодо трактування тризуба, найпоширенішими є що це верхівка скіпетра візантійського або скіфського царя, корона, голуб святого духа, корогва, якір, нормандський лук, нормандський шолом, нормандська сокира, кінець нормандського списа тощо.
Значення тризуба в українського населення потрійне: він є і символом державної влади, тобто, державним гербом; національним знаком і релігійним символом.
Цікаві факти про Державний герб України
● Існує понад сорок версій, які пояснюють походження тризуба. Найпопулярніша з них говорить, що цей давній знак є містичним символом тривимірності світу.
● Після затвердження тризуба як герба УНР, стали говорити, що в ньому зашифроване слово «воля». Також багато хто бачить у тризубі початкові літери імен Володимир, Ольга та Ярослав – князів, які уславили українську державу.
● При затвердженні Державного герба України розглядали багато варіантів, проте вирішили зупинитись саме на тризубі, аби продемонструвати, наскільки давньою є історія української держави.
● Найбільший в Україні державний герб зображено на фасаді готелю «Парус» у Дніпрі. Він був створений у травні 2014 року фанатами футбольного клубу «Дніпро».
День безпечного Інтернету (SID/ДБІ) запровадили мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій, особливо, дітьми й молоддю.
Метою Дня безпечного інтернету є залучення суспільства та влади до розповсюдження механізмів безпечної діяльності в інтернеті. При цьому, обговорюють проблему етичного спілкування, яке не повинно містити прояви тероризму, дискримінації та неповаги. Важливим питанням є використання інтернету дітьми й молоддю. Також дуже гостро стоїть проблема дитячої порнографії.
Задля збільшення інтернет-безпеки необхідно інформувати користувачів щодо наявних проблем, розробляти механізми захисту та інструменти знищення протизаконної інформації.
Харківський соціально - економічний фаховий коледж
запрошує на навчання у 2025 році!
Для здобуття ОПС «Фаховий
молодший бакалавр»
для вступу необхідно виконати наступне:
Документи, які необхідно подати:
Термін навчання – 2 роки
10 місяців (на базі 9 класів)
Термін навчання – 1 рік 10місяців (на базі 11
класів та з/в)
Телефони приймальної комісії – 0984050146, 0666484196
Шановні колеги! Кафедра хімічної техніки та промислової екології (ХТПЕ) НТУ "ХПІ" запрошує учнів 9-х – 11-х класів, а також студентів технікумів та коледжів взяти участь у ХIІ щорічному конкурсі на екологічну тематику! В цьому році це конкурс відеороліків!
З вимогами до конкурсних робіт Ви можете ознайомитись у прикріпленому файлі (Інформаційний лист 2024/2025) на сторінці кафедри ХТПЕ https://web.kpi.kharkov.ua/.../dvanadtsyatyj.../
Усі учасники (учні, вчителі, директори закладів освіти) отримають сертифікати за участь на електронну пошту, яка буде вказана при реєстрації.
Дедлайн: 28 лютого 2025 року (включно).
Результати конкурсу будуть оголошені на сайті кафедри ХТПЕ та офіційній сторінці у Facebook.
Запрошуємо вчителів біології, екології, географії та всіх, кому цікаві заходи для учнів доєднатися до нашого інформаційного каналу Екофорум для вчителів за посиланням: https://t.me/+8erkkjBjNRgxOTIy
Щорічно 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Ця пам’ятна дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. У резолюції зазначалося: “Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…».
Цю дату обрано не випадково. Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.
Сьогодні, коли Україна протистоїть російській агресії, ми знову відчуваємо на собі всі жахи війни. Рашистські окупанти принесли смерть і руйнування на нашу землю. Ми боремося за свою свободу і незалежність, за право жити у мирі та демократії.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати міжнародній спільноті про поняття колективної безпеки в сучасному світі, бо якщо в будь-якій його частині розпочинаються агресія й терор – загроза насправді існує для всіх.
Вічна пам’ять мільйонам невинних жертв Голокосту.
Вічна пам’ять жертвам російської агресії в Україні.
